Болонська система освіти в Україні

Класична система освіти повільно, але впевнено відходить на другий план. Її замінює Болонська система, що є єдиним європейським стандартом у здобутті вищої освіти. Зараз її успішно реалізують майже у 50 країнах. Що вона собою являє? Як Болонською системою користуються в Україні?

Загальна інформація

Отже, Болонською системою освіти називають єдиний простір, що поєднує у собі ВНЗ кількох держав. Переважно це ті країни, які входять до Євросоюзу, але є винятки.

В основі болонської системи лежить можливість здобувати освіту не лише у своєму ВНЗ, а й у закордонних, наприклад, проходячи там стажування. Що в цьому такого примітного? Студенти здобудуть освіту, яка визнається щонайменше у всіх європейських країнах. А це можливість працевлаштуватись у великі компанії за кордоном.

Болонська угода була підписана 1998 року чотирма країнами. Це – Німеччина, Італія, Франція, Англія. Але ідея про її створення з’явилася не миттєво. Є кілька факторів, які наштовхнули на її реалізацію:

• добрі показники економічного розвитку в ЄС;
• швидка та посилена глобалізація;
• співробітництво ВНЗ між собою;
• зниження популярності будування кар’єри на одній посаді;
• поява нових вимог до професіоналізму працівників;
• потреба у креативному мисленні;
• необхідність підтвердження дипломів спеціалістів з інших країн;
• потреба у створенні конкурентоспроможної освітньої системи.

Наразі членами Болонської системи, як сказано вище, є майже 50 країн. Серед них – четвірка засновників, Австрія, Бельгія, Чехія, Угорщина, Ісландія, Румунія, Швейцарія, Туреччина, Чорногорія, Білорусь, Україна тощо.

Чого прагне Болонська система

Болонська система освіти і в Україні, і в інших країнах переслідує ті самі цілі. Список виглядає так:

1. Якщо не поєднати, то максимально зблизити освітні системи різних країн.
2. Зробити так, щоб вища освіта стала доступною для всіх громадян.
3. Встановити міцні зв’язки між ВНЗ.
4. Дати студентам можливість влаштуватися на хорошу роботу після закінчення навчального закладу.
5. Підвищити шанс розвитку потенціалу як наукового та інтелектуального, так і культурного.
6. Підвищити популярність європейських ВНЗ.
7. Зробити освіту в Європі якіснішою.

Прагнення досягнення перелічених цілей вже дає свої результати. Зараз вища освіта стала доступнішою, а студенти та викладачі гнучкішими в плані навчання, мобільними.

Вимоги та положення Болонської системи

Освітня система має бути розділена на 2 рівні. Перший – попередній. Це три- чи чотирирічний бакалаврат. Другий – випускний. Це магістратура та аспірантура, мінімальна тривалість яких 2 роки.

Положень Болонської системи кілька:

1. Створити такі дипломи, які визнавали б усі без винятку країни, які підтримують подібну систему освіти і підписали договір.
2. Спростити працевлаштування студентів у європейських компаніях.
3. Реалізувати у ВНЗ єдину систему отримання оцінок — ECTS, за якою студенти отримуватимуть кредити.
4. Дати студентам можливість вибирати ті предмети, які їм максимально близькі та корисні.
5. Допомогти студентам та педагогам вільно співпрацювати з іншими ВНЗ.

Система оцінювання, що впроваджується до навчальних закладів, передбачає, що студент протягом навчального року отримуватиме оцінки, які потім переведуть в бали. Зібрати потрібну кількість цих балів можна, якщо проходити різні курси. Така система дозволяє змінювати університет, не втрачаючи при цьому прогресу.

Болонська система освіти у ВНЗ України

Болонський навчальний процес реалізують в Україні з 2005 року. Рішення про це ухвалили на конференції, учасниками якої були міністри освіти європейських країн.

На сьогодні деякі положення Болонської системи вже активно використовуються. Так, створено Національну групу промоутерів, яка регулює впровадження нововведень, а також нову систему оцінювання ECTS.

Довести до досконалості та повністю реалізувати незвичну систему освіти в українських навчальних закладах поки що не вдалося. Є проблеми у багатьох сферах, зокрема й у накопиченні балів чи кредитів.

Перша з них стосується отримання вищої оцінки. Для цього студенту потрібно вивчити та засвоїти 100% матеріалу, який дає викладач – лекції, семінари, лабораторні роботи, практика тощо. І це лише з одного предмета, а їх більш як 10. При цьому більшість інформації йому потрібно вивчати самостійно.

Друга проблема стосується конкуренції. Навіть якщо студент ідеально знає предмет і добре підготувався до заняття, йому може просто не вистачити часу на відповідь, тому що студентів зазвичай більше, ніж хотілося б. А якщо він ще й пропускав пари (нехай і з поважних причин), то потім добрати кредити буде неможливо. Причина проста: Болонська система позбавляє можливості вносити виправлення.

Ще одна проблема в тому, що багато роботодавців не сприймають нововведення. Через це для них бакалавр — студент, який має незакінчену вищу освіту. Так було у радянській системі освіти. У сучасній європейській все по-іншому. Питання лише в тому, як швидко до цього можна звикнути та перебудуватися.

Отже, Болонська освітня система, реалізована у європейських ВНЗ, дає студентам безліч можливостей, наприклад, за необхідності змінити університет, контролювати прогрес чи отримувати роботу у великих закордонних компаніях. В Україні з її використанням поки що є проблеми, хоча впровадження нехай і повільно, але відбувається. Через кілька років українські студенти зможуть відчути себе частиною європейської системи освіти та з легкістю співпрацювати з найкращими університетами Європи.