Кредитна система навчання у вишах Казахстану

У Казахстані у 2010 році запровадили кредитну систему навчання у вишах та коледжах. Зміни, якщо порівнювати із традиційною системою, відбулися суттєві. Важливо їх вивчити та зрозуміти, щоб простіше адаптуватися у навчальному процесі.

Приєднання до Болонської системи: цілі та завдання

Прихильники такого формату стверджують, що він дозволить:

1. Великий обсяг знань уніфікувати так, щоб вони могли використовуватись у різних сферах діяльності.

2. Створити умови, у яких кожен учень сам формуватиме свій графік, паралельно навчаючись самодисципліни.

3. Індивідуалізувати процес, зробивши його комфортнішим кожному.

Крім того, Казахстан проголосив себе демократичною республікою. Відповідно, він не може пропустити тенденцію в системі освіти, яка визнана однією з найкращих на міжнародному ринку. Перехід до кредитної системи у вишах викликаний перспективами:

• освоєння нових технік навчання та, відповідно, підвищення престижу казахстанських інститутів, коледжів для іноземців та місцевих жителів;
• збільшення можливостей для абітурієнтів та студентів, у тому числі обмін учнями, викладачами, науковими керівниками із престижними коледжами Європи;
• зміцнення зв’язків Казахстану з іншими регіонами, що знизить можливість ізоляції країни.

Суть

Болонська система передбачає, що студенти самі вибирають викладача, з яким вивчатимуть дисципліну. Таким чином, вишівська програма передбачає не лише стандартну навчальну, а й пізнавальну діяльність, результати якої стануть у пригоді надалі.

У вищих навчальних закладах викладають теорію, розповідають про методики та вчать застосовувати їх на практиці. У молодих людей виробляють професійні навички.

Така освіта вважається повноцінною. З досвіду низки країн видно, що кредитна технологія навчання робить фахівців-початківців більш мобільними, адаптованими в реальному житті. Тому вона активно практикується у вишах Казахстану.

Характерні риси:

• система кредитів як спосіб грамотно оцінити трудовитрати обох сторін процесу;
• допомога кураторів у виборі напряму;
• формування індивідуального графіка з найкращими викладачами;
• бало-рейтингова система з кожного предмета;
• посібники, методички надає вища школа.

Приклад кількох університетів, які перейшли на Болонську систему:

• Національний педагогічний (КазНПУ)
• Економічний (КазЕУ)
• Державний (КазДУ) ім. Байтурсинова

Як організовано навчальний семестр?

Одна академічна година (кредит) прирівнюється до 50 хвилин. На тиждень становить 5 годин, з яких 3 – це робота з куратором, розбір нових тем, а 2 години – час, коли потрібно самому вивчити методичні посібники, провести дослідження та зробити висновок.

Методика передбачає інтерактивні вправи та підсумковий тест як перевірку знань. Зріз проводиться щотижня і дозволяє спостерігати за своїм прогресом. У екзаменаційний період враховується середній бал за семестр.

У міру вивчення профільних дисциплін кожен може вибрати додаткові предмети, освоїти суміжну професію і стати більш різнобічним. Щоб часу вистачило, казахстанські установи додають навчальний семестр улітку.

Як оцінюються знання?

Оцінка проходить за трьома основними критеріями:

• поточна робота (розбір домашніх завдань, кількість занять, коли людина була присутня);
• проміжна атестація 2 рази на семестр (результат тесту, контрольної роботи);
• іспит (допуск до нього отримують ті, хто відвідував заняття та виконував завдання на високі бали).

Кожен пункт оцінюється балами від 0 до 100, із яких складається загальний рейтинг. Якщо результат виявився нижчим за 60, предмет необхідно пройти повторно.

Переваги та недоліки

Більшість вишів Казахстану працюють за кредитною системою, тому зробили висновки про плюси та мінуси. Серед переваг відзначають:

1. підвищення якості освіти шляхом вибудовування персонального плану, використання інтенсивів замість типових лекцій та семінарів;

2. навчання самостійності;

3. постійний розвиток викладачів з підвищення професійного рівня, конкурентоспроможності, зацікавленості студентів;

4. уніфікація знань;

5. впровадження інноваційних технологій, методик, що дозволяє не відставати від часу;

6. розвиток в молоді творчого мислення.

Мінусами такого освітнього методу називають:

1. У більшості установ методичні матеріали є, але їх не так багато. Відповідні посібники та підручники не завжди є у загальному доступі до бібліотеки, що ускладнює самостійну підготовку.

2. Неготовність вчитися самостійно. Не всі можуть з потоку інформації вибрати ту, яка стане в пригоді, і правильно її використовувати. В адаптації виникають складнощі, лише подолавши які, техніка стане ефективною.

Проблема знання. Наочне порівняння