Все, що потрібно знати українцю про магістратуру в Європі

Європейська освіта завжди мала популярність. Причому навіть шкільна. Але особливою увагою користується магістратура за кордоном для українців. Почасти через те, що в деяких країнах вона безкоштовна. Як потрапити на таке навчання? Які документи знадобляться?

Відмінності європейської системи освіти

Щоб стати магістром, потрібно отримати 60 або 120 академічних кредитів. У Європі вони називаються ECTS. 1 кредит — це 25 навчальних годин. У році таких годин приблизно 1500-1800, а на день 7. Сюди входять лекції, семінари, різні проєкти та навіть магістерська дисертація.

Найчастіше в європейській магістратурі немає розкладу занять. А це означає, що студенти самостійно обирають предмети, які вони вивчатимуть, та наукового керівника. Акцент ставиться не на необхідність, а на особисті бажання та переваги. Тому для студентів-українців ще до вступу до магістратури за кордоном важливо достеменно зрозуміти, чого вони хочуть від цього навчання і чи готові вони повністю вкладатися в нього. Нагадувати про нездані заліки ніхто не буде. Їх просто без зайвих розмов відрахують чи залишать на другий рік.

Ще один важливий момент. У Європі вважається, що людина з дипломом бакалавра — це фахівець, який може самостійно займатися дослідженнями у своїй сфері. Тому студентам може бути доручено завдання асистувати під час проведення наукових робіт чи, наприклад, розробляти проєкт для компаній, що реально існують.

Цікаво, що в Європі можна вступити на магістратуру лише за тією спеціальністю, за якою є ступінь бакалавра. Але! Студенти також мають можливість навчатися за близькими напрямками (як виняток). Наприклад, молода людина має ступінь бакалавра за спеціальністю «Спеціаліст зі зв’язку з громадськістю». Але раптом він вирішив, що йому таки ближче психологія. У Європі він має всі шанси вступити на магістратуру саме за цим напрямком.

З чого почати

Відповідь проста і цілком логічна — з вибору навчального закладу. Найчастіше саме від нього залежить вибір країни. Але інколи він визначається знанням мови. Так, наприклад, тим, хто досконало володіє англійською, можна вступити практично до будь-якої європейської країни. Для тих же, хто знає німецьку, краще вибирати ВНЗ Німеччини чи Австрії.

Рекомендується звернути увагу на ВНЗ з ТОП-200 або ТОП-500 найкращих. І в тому, і в іншому випадку можна очікувати на високий рівень освіти. Але у другому варіанті диплом має меншу цінність.

Варто надсилати заявки одразу до кількох закладів. Традиційних вступних іспитів не буде, але конкурс ніхто не скасовував. А кількість місць обмежена. Тому якщо у планах безкоштовна магістратура в Європі для українців, доведеться поборотися. Виграти конкурс є критично важливим, інакше можна розраховувати лише на платне навчання.

Вигідно представити себе на тлі конкурентів допоможе так званий мотиваційний лист. У ньому потрібно описати свої заслуги та особисті наукові здобутки, пов’язані з обраною спеціальністю. Приклад – опубліковані у міжнародних виданнях статті.

Написання листа має підпорядковуватися низці правил:

1. Обсяг близько 600 слів.
2. Унікальний текст (ВНЗ проводить перевірку антиплагіатом).
3. Текст мовою країни, де проходитиме навчання в магістратурі.

Якщо є досвід роботи, потрібно додати листа від роботодавця. Також знадобиться лист від ВНЗ, в якому було здобуто ступінь бакалавра. Диплом доведеться нострифікувати.

Необхідні документи

Після того, як обрано ВНЗ та країну, потрібно зібрати пакет документів. До нього входять:

• диплом разом із додатками;
• довідка видана Міністром освіти України про акредитацію ВНЗ та систему оцінювання;
• рекомендації від педагогів;
• мотиваційний лист;
• резюме;
• мовний сертифікат;
• довідка про стан здоров’я студента;
• копія сторінок паспорта;
• 2 чи 4 фото заданого зразка;
• посилання на опубліковані статті (можна навіть із кимось у співавторстві);
• підтвердження ведення дослідницької діяльності, наприклад грамоти;
• підтвердження активної життєвої позиції (документи про волонтерську діяльність тощо).

Це є базовий варіант. Деякі навчальні заклади можуть вимагати додаткових паперів. Це довідка про несудимість, дипломна робота, атестат.

Подати документи потрібно точно в термін. Для більшості державних ВНЗ це березень-квітень. Для приватних дати зсуваються.

В яких ВНЗ можна навчатися у магістратурі

Прикладів сотні. Найпопулярнішими серед українців є кілька країн:

1. Чехія. Навчання у магістратурі тут займає в середньому 1,5-3 роки. Але можна закінчити її раніше, якщо достроково набрати 120 академічних кредитів. Якщо це зробити не вийшло, можна залишитися ще на рік. Найчастіше студенти з України обирають Нью-Йоркський університет у Празі, Технічний університет у Брно, Празький економічний університет.
2. Німеччина. Ступінь магістра, отримана у німецьких навчальних закладах, визнається у всьому світі. Отримати її можна безкоштовно в таких ВНЗ, як Ерфуртський університет прикладних наук, Штутгартський університет, Шаріте (медичний університет), Університет Ростока і т.д.
3. Швейцарія. Освіта цієї країни вважається однією з найпрестижніших і якісних. Навчання в магістратурі завжди має на увазі стажування, завдяки якому можна отримати всі необхідні навички та вміння. Швейцарський диплом не потребує підтвердження в інших країнах Європи. Українці можуть вступити на магістратуру до Інституту всесвітньої торгівлі, Школи готельного менеджменту, Швейцарського коледжу Цезара Рітца, Університету Цюриха тощо.

Не менш популярною є і Франція. Магістратура тут має дві вагомі переваги: можна вчитися безкоштовно і ступінь магістра визнається у всьому світі. Навчання можливе у таких ВНЗ, як Університет Сорбонна, Університет П’єра та Марії Кюрі, Університет імені Жюля Верна, Університет Бургундії тощо.

Отже, для українців є можливість навчатись у магістратурі за кордоном безкоштовно. Вступити до обраного закладу не так уже й складно. Головне — зібрати всі необхідні документи та отримати достатній рівень підготовки.