Державні свята та знаменні дні у Чехії

Щоб краще зрозуміти культуру та менталітет чеського народу, потрібно не лише освоїти мову, а й дізнатися, які дати і чому є для цих людей значущими. Про національні свята Чехії та знаменні дати в чеському календарі, а також про пов’язані з ними традиції розповідає автор блогу GoStudy Олександра Баранова.

Різдво (24–26 грудня)

У Росії та країнах СНД найпопулярнішим святом можна назвати Новий рік. У чеському календарі таку саму „вагу“ має Різдво. 24, 25 та 26 грудня — неробочі дні в Чехії. Це певною мірою дивно, бо за статистикою країна вважається однією з найнерелігійніших у світі, її випереджають Японія, Китай і жителі півночі — Швеція, Данія та Естонія, проте чехи до Різдва готуються заздалегідь і із задоволенням. Перша святкова атрибутика та прикраси з’являються у магазинах вже у листопаді. За чотири тижні до Святвечора потрібно купити або зробити самому адвентний вінок, на якому закріплені чотири свічки, їх послідовно запалюють чотири неділі поспіль до настання 24 грудня.

Різдво в Європі взагалі і в Чехії зокрема — це свято, коли вся родина збирається за одним столом. Подарунки на Різдво приносить не Дід Мороз, а «Єжишек» (чеш. Ježišek), тобто маленький Ісус. На столі обов’язково є рибний суп і смажений короп з картопляним салатом (останній дуже нагадує «олів’є»). І навпаки, м’яса на столі бути не повинно. Улюблені ласощі — різдвяне печиво (чеш. cukroví). Вважається, що кожна поважаюча себе господиня повинна спекти не менше восьми видів «цукрові». Свято живота доповнює «ваночка» (чеш. vánočka) — солодка здобна плетенка з родзинками та мигдалем.

Новий рік (31 грудня-1 січня)

Новий рік — це світське свято. Молодь збирається 31 грудня на галасливі вечірки, натомість представники старшого покоління іноді зовсім не відзначають Новий рік. Хтось навіть працює в новорічну ніч. Багато хто зустрічає новорічні свята в Чехії вже на гірських схилах: більшість чехів після Різдва їдуть кататися на лижах на Шумаву, деякі вирушають до сусідньої Австрії чи італійських Альп.

Святкова атмосфера зберігається завдяки салютам, які традиційно пускають 31 грудня іммігранти з Росії та країн СНД, та ярмарку на Староміській площі в Празі.
1 січня також вважається днем ​​відновлення незалежної чеської держави («днем Чехії»): 1993 року Чехія та Словаччина відокремилися одна від одної, зберігши дружні стосунки, і Чехословаччина перестала існувати.

Свято трьох королів (6 січня)

Близькість слов’янських та релігійних традицій обумовлює і збіг деяких знаменних дат у календарях свят слов’янських країн, у тому числі Чехії. Так, 6 січня, напередодні православного Різдва, чехи відзначають День Богоявлення або Свято трьох королів. Згадаймо, як у Біблії розповідається про народження Ісуса у Віфлеємі та про підношення Немовляті дарів. Вважається, що серед тих, хто прийшов з підношеннями, були й три язичницькі правителі. 6 січня віруючі відвідують костели, а діти перевдягаються в королів, бігають з піснями по домівках і просять монети чи що-небудь їстівне для бідних. 6 січня не є в Чехії офіційним вихідним.

Великдень (17 квітня 2022 року)

Великдень — також феномен в атеїстичній культурі та календарі свят Чехії. У християнстві Великдень відзначається в першу неділю після першої весняної повні, тобто після 21 березня. Як правило, дати католицького та православного Великодня не збігаються. Свято триває кілька днів. У чеських сім’ях печуть великоднього баранця, на стіл обов’язково ставлять «мазанець» — круглий здобний пиріг із родзинками та вимоченими в ромі цукатами, та булочки «йідаш». За формою вони схожі на невеликі спіральки або латинську букву «S». І на Великдень, і на Масляну господині роблять печиво «божі милості» — шматочки солодкого тіста обсмажують у олії до золотистої скоринки і посипають цукровою пудрою. Для дітей ховають по всьому будинку та саду шоколадні яйця та інші солодощі. У Чехії теж заведено фарбувати яйця, але не варені, як це роблять у православній традиції, а лише саму шкаралупку з-під сирого яйця. Кольорову порожню шкаралупу — «краслице» — зберігають до наступного року або дарують близькій людині.

Ще одна цікава традиція пов’язана з «помлазкою» — батогом з кольорових стрічок і вербових гілок. На Великдень чоловіки жартома стьобають жінок цим батогом; вважається, що це збереже жінці молодість і красу, а вербові гілки передадуть їй життєву силу. Великодня неділя та понеділок — офіційні вихідні в Чехії.

День виникнення незалежної чехословацької держави (28 жовтня)

День незалежності Чехії — одне з головних національних свят у країні. 28 жовтня 1918 року Чеський національний комітет проголосив незалежність від Австро-Угорської імперії. Водночас Чехія та Словаччина утворили нову державу — Республіку Чехословаччину. По всій країні у цей день проводяться урочисті заходи та концерти, військові паради та народні гуляння.

День боротьби за свободу та демократію (17 листопада)

Наступним за важливістю в переліку національних свят Чехії є 17 листопада — день, коли 1989 року в результаті студентських протестів відбулася «оксамитова революція». За нею почалося безкровне повалення комуністичного режиму. Молодь запустила маховик: хоча демонстрантів того дня розігнала поліція, наступного дня на вулиці вийшла творча інтелігенція, а ще за кілька днів протестувальників підтримав чеський кардинал Франтішек Томашек. В Словаччині 17 листопада також вважається державним святом — днем ​​боротьби проти тоталітаризму.

Міжнародний жіночий день (8 березня)

Радянська історія залишила свій слід у чеському святковому календарі: 8 березня тут теж дарують жінкам квіти, хоча цей день не є офіційним вихідним і його не можна назвати «маркетинговим» святом, як у Росії та країнах СНД. Споконвічну символіку 8 ​​березня давно втратило, але чоловіки-чехи сприймають свято як приємний привід порадувати близьких та колег. Різнокольорових тюльпанів та кульок на вулицях Праги помітно додається.

Травневі свята (1, 5, 8 травня)

Після того як радянський режим канув у минуле, «Першотравень» втратив свою трудову символіку. Тепер у чеському календарі це свято миру та кохання. Вважається, що першого травня потрібно поцілувати кохану людину під квітучою черешнею — тоді й почуття збережуться на весь рік живими та яскравими.

Дві інші дати пов’язані з подіями Другої Світової війни. П’ятого числа у Празі спалахнуло повстання проти німецьких окупантів. Мешканці вже знали про наближення до міста військ СРСР та США і вирішили прокласти шлях до свободи самостійно. 8 травня — день офіційної перемоги над фашизмом. Цього дня у Празі покладаються вінки та квіти на могилу невідомого Солдата та воїнів-визволителів на Вільшанському цвинтарі. І в столиці, і в інших чеських містах проходять урочисті заходи на згадку про загиблих у роки війни.

День чеської державності (28 вересня)

Походження цього державного свята нерозривно пов’язане з особистістю головного святого чеської землі — Вацлава, хранителя Моравії та Богемії. 28 вересня — офіційний вихідний у Чехії. Князь Вацлав походив із дворянського роду Пржемисловичів і прославився тим, що боровся за єдність віри на рідній землі. Він був зраджений власним братом і вбитий язичниками в 935. Ім’я Святого Вацлава носять багато соборів і пам’яток, починаючи з Вацлавської площі в Празі, де встановлена ​​кінна статуя покровителя Чехії. Цього дня по всій країні проходять народні гуляння та ярмарки, богослужіння та паломницькі ходи.

День святого Мартіна (11 листопада 2023 року)

Колекція смачних гастрономічних свят Чехії була б неповною без дня Святого Мартіна. За легендою, святий вступає на чеську землю з першим снігом. Він був легіонером римського полку і славився своїм милосердям: вважається, що одного разу він зустрів злиденного жебрака і, не роздумуючи, розрізав свій плащ навпіл і віддав тканину бідняку. Згодом Мартін зняв військове вбрання, вступив на шлях Божий і став єпископом.

«На святого Мартіна» припадають останні гуляння перед довгим різдвяним постом. На столі завжди буває жирний гусак і закуски з його печінки, квашена кисла капуста, кнедлики, річкою ллється молоде червоне вино. Веселі костюмовані ходи, вистави та ярмарки теж є невід’ємною частиною свята. День Святого Мартіна відзначають також у Франції та Німеччині.