Болонська система освіти:все,що ви хотіли знати про неї

Навчання у більшості європейських вишів, яке все більше залучає студентів із Росії та країн СНД, ведеться відповідно до Болонської системи. Що це таке і чому це перспективно – бути студентом вишу у країні, яка підписала Болонську декларацію? Розповідає автор блогу GoStudy Олександра Баранова.

Болонська система освіти – концепція, ухвалена в єдиному навчальному просторі для провідних європейських країн, які підписали Болонську декларацію у 1999 році.

За даними 2020 року, Болонський процес об’єднує студентів з 48 країн і відкритий для приєднання нових членів. Росія увійшла до складу учасників Болонського процесу у вересні 2003 року, Україна – на два роки пізніше. Казахстан та Білорусь приєдналися до договору у 2010 та 2015 рр., відповідно.

Єдиний навчальний простір створюється виходячи з шести базових положень Болонської декларації.

1. Прийняти систему наукових ступенів, які будуть зіставні між навчальними закладами, а також запровадити додаток до диплому, де буде перераховано всі курси, які прослухав випускник за час навчання. Молодому фахівцеві буде простіше знайти роботу після закінчення вишу.
   Розберемо з прикладу. Студент Костя вивчає інформатику та отримує диплом бакалавра у Німеччині, одній із країн-учасниць Болонського процесу, але не хоче там залишатися, та їде до Італії. Там він може спокійно знайти роботу, оскільки його диплом визнають (оскільки в цій країні також діє Болонська система освіти), і у роботодавців не виникне сумнівів у тому, що Костя – «айтішник» з гарною освітою.
2. Ввести два цикли навчання – програма бакалаврату (undergraduate) та магістратури (graduate).
   Костя може здобути ступінь бакалавра в Німеччині, а потім, попрацювавши кілька місяців, вирішити продовжити навчання в Італії, але вже за магістерською програмою. При цьому йому не потрібно буде складати щось додатково, крім вступних іспитів до магістратури.
3. Впровадити спеціальну систему балів – кредитну систему (ECTS чи European Credit Transfer System). Кожна навчальна дисципліна у програмі «важить» певну кількість балів – так званих кредитів.
   Для переведення на наступний курс або допуску до складання державних іспитів студенту Кості необхідно набрати певну кількість балів. Знаючи цю цифру, він може підібрати предмети так, щоб не збожеволіти від напруги під час сесії і в той же час вивчати саме ті дисципліни, які йому цікаві.
4. Створити максимально зручні умови студентам та викладачам, щоб вони могли отримувати досвід та знання в інших європейських вишах.
   Під час навчання Костя може провести пару семестрів у закордонному виші як звичайний студент, наприклад, за програмою «Ерасмус». Кредити, які він отримає за прослухані предмети, будуть враховані у його «рідному» виші, за умови, що спеціальності чи напрями факультетів перегукуються. Коли він повернеться додому, йому не доведеться «наганяти втрачене» – просто спокійно продовжить навчання. Така особливість Болонської системи освіти дозволить Кості отримати дорогоцінний досвід навчання за кордоном: практика іноземної мови, нові друзі, знайомство з новою культурою та менталітетом, можливі перспективи працевлаштування.
5. Побудувати систему навчання так, щоб критерії та методології у різних університетах були зіставними.
   Пам’ятаєте, що студент Костя вирішив здобути ступінь магістра, але вже в італійському вузі? Так ось у процесі навчання та стажувань він зможе застосовувати всі отримані в німецькому виші знання без побоювань, що його не зрозуміють чи вважатимуть ці дані застарілими. І оцінюватимуть його навчання приблизно за тими ж критеріями, що оцінювали у процесі навчання за бакалаврською програмою.
6. Всіляко сприяти міжнародним студентським проектам, підтримувати взаємодію між вузами, включаючи навчальні програми та наукові дослідження.
   У процесі навчання Костя може взяти участь у розробці нової мобільної програми. І для цього зберуться студенти з Італії, Німеччини, Франції, Австралії та, скажімо, Аргентини.

Підсумуймо.

У чому полягають плюси Болонської системи?

• Вища освіта стає доступнішою. Студент може народитися в російській глибинці та виїхати вчитися до Австралії.
• Студент може переходити з одного вишу до іншого, змінювати країну навчання, проходити стажування – і при цьому не втратить ані балів, ані часу. Звичайно, йдеться лише про країни, які приєдналися до Болонського процесу.
• Студент може вивчати ті предмети, які йому справді цікаві. Таким чином він не втратить інтерес до обраної спеціальності, а навпаки, зміцнить його.
• У процесі навчання людина сама може встановити собі “планку”.

Припустимо, нашому Кості потрібно набрати 150 балів-кредитів для допуску до державних іспитів та захисту диплома. Але Костя – хлопець здатний і блискуче володіє навичками тайм-менеджменту. За три роки навчання на бакалавріаті він примудрився заробити не 150, а 200 балів. Перелік прослуханих дисциплін буде вказано у додатку до диплому. Як думаєте, кому віддадуть перевагу при влаштуванні на роботу за інших рівних умов: Кості з його двома сотнями балів або Михайлу, який набрав мінімальну кількість балів?

(Цей принцип поки що не діє у низці країн, що пізніше приєдналися до Болонської системи освіти).

• У ході навчання робиться акцент на здобуття професійних практичних навичок.

Нашому студенту Кості не доведеться слухати занудні теоретичні міркування на лекціях, які не мають нічого спільного з реальністю. Отримані у вузі знання він зможе одразу застосовувати на практиці.

• Вища освіта має чіткі стандарти.

Костя чітко розуміє, що, скільки і в які терміни йому потрібно зробити та здати, щоб отримати заповітний диплом.

Зрозуміло, є й мінуси цього підходу до освіти.

• На даний момент Болонська система не працює у російських вишах.
• Можливість самостійно формувати свій розклад, обирати предмети та визначати дати складання іспитів підходить для організованих осіб. Декому це вселяє почуття хибної свободи. Студенти починають відкладати все на останній момент, пропускати лекції та семінари. Результат передбачити неважко.
• В рамках Болонської системи багато вступних іспитів проводяться у форматі тестування. Це не дозволяє отримати уявлення про дійсний рівень підготовки студента. Зрештою, матеріал до деяких тестів можна просто зазубрити.
• Диплом бакалавра іноді сприймається як проміжний ступінь у процесі здобуття вищої освіти – адже є ще й магістерський ступінь.
• Оскільки вища освіта завдяки Болонській системі стає дедалі доступнішою, конкурс на бюджетні місця постійно зростає.