Діалекти та варіанти німецької мови в Австрії та Німеччині

Німецька мова — одна з найбагатших на діалекти, оскільки нею розмовляють у семи країнах Європи. Скільки німецьких діалектів існує, на якому саме діалекті говорять у популярній серед іноземних студентів Австрії і яку саме німецьку треба вчити абітурієнту австрійського вишу?

Що таке діалект?

Діалект — різновид мови, якою розмовляють люди, які проживають на одній території. Це повноцінна система комунікації. Вона не завжди має письмову форму, але має відмінні риси в граматиці та лексиці. Для діалекту типові унікальні висловлювання, за якими можна відразу зрозуміти, де живе людина, яка вживає їх в мовленні.

Діалекти німецької мови

“Класичний німецький”, який вчать  у школах, університетах та на мовних курсах – це так званий “хохдойч” (Hochdeutsch). Він є офіційною або другою мовою, що регулярно використовується в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Бельгії, Нідерландах та італійському Південному Тиролі. При цьому в кожній країні існують діалекти німецької мови — лише в Німеччині кілька десятків. В Австрії у вишах, школах, адміністративних установах використовується як “хохдойч”, так і “австрійський” діалект німецької мови.

На всій території німецькомовних країн офіційно виділяють три групи діалектів німецької мови: нижньонімецькі, середньонімецькі та південнонімецькі. Дві останні групи поєднуються у складі верхньонімецьких діалектів.

Відмінні риси німецьких діалектів — відмінності у фонетиці, лексиці, вимові, зумовлені історичним і культурним розвитком народу в тому чи іншому регіоні.

Цікавий факт

У деяких регіонах жителі вважають за краще використовувати літературну “високу німецьку”, тобто “хохдойч”, і соромляться розмовляти рідною мовою. Так сталося, наприклад, із саксонським діалектом німецької мови, якою розмовляють у Дрездені та Лейпцигу. Саксонська мова співучіша і менш грубо звучить, ніж інші німецькі діалекти, і за це вона неодноразово піддавалася глузуванням.

Нижньонімецькі діалекти

Нижньонімецька група діалектів географічно прив’язана до півночі Німеччини та східної частини Нідерландів.

До них відносяться:

  • Нижньофранкський (Niederfränkisch)
  • Голландський (Holländisch)
  • Брабантський (Brabantisch)
  • Фламандський (Flämisch)
  • Лімбурзький (Limburgisch)
  • Зеландський (Seeländisch)
  • Нижньорейнський (Niederrheinisch)
  • Нижньосаксонський (Westniederdeutsch / Niedersächsisch)
  • Вестфальський (Westfälisch)
  • Остфальський (Ostfälisch)
  • Північнонижньосаксонський (Nordniedersächsisch)
  • Східнонижньонімецький (Ostniederdeutsch)
  • Марксько-бранденбурзький (Märkisch-Brandenburgisch, Brandenburgisch)
  • Мекленбурзько-померанський (Mecklenburgisch-Vorpommersch)
  • Нижньопруський (Niederpreußisch)

Середньонімецькі діалекти

Поширені в середній частині Німеччини (це досить невеликий регіон) та поділяються на західну та східну групу.

До них відносяться:

Західносередньонімецька (Westmitteldeutsch):

  • Рипуарський (Ripuarisch)
  • Мозельсько-франкський (Moselfränkisch)
  • Пфальцький (Pfälzisch)
  • Гессенський (Hessisch)
  • Лотарингський (Lothringisch)

Східносередньонімецька (Ostmitteldeutsch):

  • Тюрінгсько-верхнесаксонський (Thüringisch-Obersächsisch)
  • Північноверхнесаксонсько-Південномаркський (Nordobersächsisch-Südmärkisch: Nordobersächsisch & Südmärkisch)
  • Лужицький (Lausitzisch)
  • Сілезький (Schlesisch)
  • Верхньопрусський (Hochpreußisch)
  • Ерцгебірзький (Erzgebirgisch)

Південнонімецькі діалекти

Територіально поширені у південній частині Німеччини, у Баварії та Австрії та поділяються на три великі групи.

Верхньофранкські діалекти (Oberfränkisch):

  • Східнофранкський (Ostfränkisch)
  • Південнофранкський (Südfränkisch)

Алеманські діалекти (Westoberdeutsch / Alemannisch im weiteren Sinne):

  • Швабський (Schwäbisch)
  • Нижньоалеманський (Niederalemannisch)
  • Верхньоалеманський (Hochalemannisch)
  • Гірничоалеманський (Höchstalemannisch)

Баварські діалекти (Ostoberdeutsch/Bairisch):

  • Північнобаварський (Nordbairisch)
  • Середньобаварський (Mittelbairisch)
  • Південнобаварський (Südbairisch)

Австрійський діалект німецької та інші мови Австрії

Поряд зі швейцарським діалектом, австрійський діалект німецької мови вважається наддіалектною формою — це офіційна мова, яка використовується на письмі, в офіційних документах, школах та вишах, а не лише в розмовній мові.

Окрім австрійського німецького в країні говорять на алеманському та австро-баварському діалектах (останній типовий для жителів Відня, тому його іноді називають “столичним” діалектом). У Граці поширений один зі штирських діалектів.

Оскільки Австрія історично була багатонаціональною державою, то й сьогодні в країні офіційно зареєстровано шість регіональних мов національних меншин: градищансько-хорватську, словенську, угорську, чеську, словацьку та циганську.

Яку німецьку треба вчити іноземному студенту?

Найкраще вчити офіційну літературну німецьку, тобто Hochdeutsch. Якщо ви заздалегідь знаєте, в якій німецькомовній країні та в якому місті плануєте здобувати вищу освіту, уточніть, якою мовою там ведеться навчання в університеті та які вимоги щодо знання мови до іноземних абітурієнтів. Має сенс додатково позайматися з педагогом із потрібного регіону, щоб зрозуміти особливості місцевої розмовної мови та не відчувати проблем у побутовому спілкуванні.

Максим Хан
4/8/2024

Оцініть цей матеріал

Ми намагаємося публікувати максимально інформативні матеріали про життя та навчання у Чехії. Будь ласка, дайте нам знати, якщо ця стаття була вам корисна та цікава

Попередня стаття

Наступна стаття

Залишити коментар Ваш коментар

Скасувати відповідь