12 міфів про чехів та Чехію: у що (не) варто вірити і чому

Француженки носять червоні берети та тільники у стилі Коко Шанель, а на сніданок їдять хрусткі багети. В Італії – суцільна «дольче віта», а ще кава і скрізь скутери «Веспа». У Росії – стужа, ведмеді з горілкою та балалайками. Ці стереотипи про країни зазвичай дратують місцевих жителів. Про те, які міфи пов’язані із Чехією та чехами, розповідає автор блогу GoStudy Олександра Баранова.

У чехів специфічний гумор (неправда)

Гумор відображає менталітет нації, тож до нього просто потрібно звикнути. Чехи вміють жартувати і по-доброму, і весело, і не дуже – все залежить від конкретної людини. Якщо жарт не вдався, або образив вас, варто спокійно про це повідомити – вас зрозуміють і, швидше за все, вибачаться.

Символом чеського гумору вважається Ярослав Гашек та його «Пригоди бравого солдата Швейка». Самих чехів цей іскрометний роман дуже дратує: намальований письменником кумедний образ солдата здається їм вульгарним і негативним персонажем. Втім, незважаючи на невдоволення, Йозеф Швейк давно перетворився на бренд, і його із задоволенням використовують чехи для залучення туристів.

Чехи люблять природу більше, ніж життя у місті (правда на 50%)

Чехи з дитинства привчені проводити багато часу на природі. Невід’ємна частина культури – дачі, куди вони так само, як і росіяни, із задоволенням їдуть на вихідні чи канікули. Містяни прагнуть проводити вільний час активно: їздять на велопрогулянки, вирушають у кемпінг з наметом або на трекінг, причому всією сім’єю чи з друзями. При цьому міські жителі зазвичай люблять те місце, де живуть, і не проміняють походи в кіно та посиденьки в стильних кафе на сільський побут.

Чехи – невеселий та меланхолійний народ (неправда)

Чехи люблять посміятися та пожартувати, але можуть також злісно проклинати політиків при владі. Старше покоління з ностальгією згадує часи до соціалізму. У годину пік у празькому трамваї бувають чутні роздратовані коментарі. Однак у цьому немає нічого незвичайного. Коли ж ви на вулиці звернетеся до перехожого, то напевно отримаєте дружню реакцію.

Якщо порівняти чехів, наприклад, з італійцями, то вони набагато стриманіші і повільніші, але точно не сумні та меланхолійні.

У чеській пивній доливають пиво, не питаючи (щоправда на 50%)

Це правило працює в деяких пивних, особливо у випадку із завсідниками, які постійно п’ють певну кількість кухлів пива. Однак якщо ви й справді більше не хочете пити, то можете ввічливо відмовитися.

Жити в Чехії – дешево (щоправда на 50%)

Все залежить від того, до якого рівня життя ви звикли. У середньому ціни у Празі приблизно такі самі, як у великих російських містах (Москва, Санкт-Петербург). І купівля житла у столиці – такий самий витратний захід, як удома. Ціни на життя у невеликих чеських містах, справді, нижчі, ніж у столиці.

Чехи не люблять росіян (щоправда на 50%)

У пам’яті представників старшого покоління досі живі події 1968 року, які вони інакше як окупацією не називають. Такі різкі «антиросійські» настрої спостерігаються лише у Празі. Якщо голосно говорити російською на вулиці, або в громадському транспорті, можна спіймати на собі пару косих поглядів або почути коментар напівголосно (щось на кшталт «понаїхали»).

Невдоволення жителів викликає той факт, що багато наших співвітчизників приїжджаючи до Чехії, навіть не намагаються вивчити чеську чи говорити хоча б англійською, наполегливо продовжуючи використовувати рідну мову у спілкуванні з місцевими.

Якщо ж ви поводитеся інтелігентно, з повагою ставитеся до чехів та їхнього способу життя, вчіть чеську і намагаєтеся нею розмовляти (навіть з помилками), то до вас ставитимуться дуже доброзичливо.

Чехи та мода – несумісні поняття (правда на 50 %)

Чехи не жертвують комфортом для модних тенденцій, це правда. Пражанки майже не носять шпильки, але дозволяють собі зручні широкі підбори – тому виною горбистий рельєф та вулична бруківка, на якій можна запросто підвернути ногу. Переважна більшість чехів віддає перевагу функціональному спортивному стилю, якщо не потрібно дотримуватися дрес-коду. І навіщо витрачати шалені гроші на модну спідницю чи джинси, коли можна купити велосипед чи міцний намет? (Див. пункт про любов до природи)

Одним словом, столицею моди Прагу точно не назвеш, але тут є чимало бутиків з цікавими виробами чеських дизайнерів.

Чехи їдять тільки свинину, капусту та кнедліки (неправда)

У Празі, Брно та інших великих містах багато цікавих бістро та кафе з різноманітним меню, у тому числі вегетаріанськими та веганськими стравами, популярна також доставка готового здорового харчування на тиждень (так звані «krabičkové diety»). Але в маленьких чеських містах і селищах прихильникам рослинних дієт доведеться розраховувати тільки на їжу домашнього приготування, тому що в кафе вегетаріанських позицій в меню практично немає.

Чехія – це Європа, отже, тут скрізь чисто і порядок (правда на 50%)

Чехи – народ законослухняний, тому зазвичай дотримуються правил і приписів. Написано «Не смітити» чи «Не курити» – не будуть. Можуть, звичайно, іноді перейти дорогу в недозволеному місці або сидіти на газоні там, де це заборонено. Столиця та регіональні центри виглядають чистішими та охайнішими, ніж провінційні містечка – там можна натрапити на справжні нетрі.

Чехи – люди замкнуті (неправда)

З новими знайомими чехи тримають дистанцію, поки не впізнають людину (задушевні розмови в пивній – не рахуються). Якщо ви не близькі друзі, то вас не покличуть на кухонні посиденьки, це не прийнято. Зате дуже цінно отримати запрошення відзначити разом Різдво – це означає, що вас сприймають майже як члена сім’ї.

У стосунках із чехом дівчина скрізь платить за себе сама (правда на 50%)

Стосунки із чехом і навіть шлюб не означають, що чоловік автоматично бере на себе обов’язок повністю забезпечувати фінансово свою жінку та дітей. Позиція «чоловік працює, а я – вродлива» у чехів непопулярна і не зустріне розуміння. Чехи поважають і підтримують у партнерках самостійність, бажання побудувати кар’єру, досягти власних цілей. Непоодинокі випадки, коли саме батько йде в декретну відпустку, а дружина повертається на роботу і забезпечує сім’ю.

Однак якщо йдеться про перше побачення, то тут, як і в інших країнах, чоловіки зазвичай поводяться по-джентльменськи.

Висновок: не варто приймати за чисту монету все, що говорять і пишуть про Чехію. Краще приїхати самому і скласти власну думку.

Чехія – невелика держава в Центральній Європі, межує з Польщею, Німеччиною, Австрією та Словаччиною. Населення Чехії складає 10,5 млн осіб, в основному це – етнічні чехи. За площею (78 866 км²) Чехію можна порівняти з ОАЕ, Литвою або Грузією. .Чехія утворилася в результаті розпаду Чехословаччини в 1993. Однак обидві країни залишилися дуже близькими одна одній: чеська та словацька мови дуже схожі, багато словаків працюють у Чехії і навпаки.

Александра Баранова
6/20/2023

Оцініть цей матеріал

Ми намагаємося публікувати максимально інформативні матеріали про життя та навчання у Чехії. Будь ласка, дайте нам знати, якщо ця стаття була вам корисна та цікава

Попередня стаття

Наступна стаття

Залишити коментар Ваш коментар

Скасувати відповідь