Словаччина: традиції та звичаї

Вивчати мову іншої країни найцікавіше через призму культури, гастрономії та місцевих традицій. Словаччина, попри свої невеликі розміри, багата на яскраві національні фестивалі та цікаві звичаї. Розповідаємо, що особливого у словацькому фольклорі, де варто побувати та що спробувати, аби краще пізнати Словаччину.

Словацький фольклор

Словацькі фольклорні традиції нерозривно пов’язані з природою, оскільки історично серед населення було багато пастухів, селян та ремісників. Звичаї, повір’я та традиції передаються з покоління до покоління, причому у кожному регіоні зберігається свій власний колорит — костюми та прикраси, пісні, казки та мовні діалекти.

Цікаві факти про Словаччину

У маленькій Словаччині багато визначних пам’яток, яких немає більше ніде у світі.

  • Найбільший дерев’яний Віфлеєм з персонажами роботи Йозефа Пекари, що рухаються.
  • Найдавніші опалові копальні, де свого часу знайшли найбільший опал вагою 607 грамів. Камінь отримав назву “Арлекін”, сьогодні він зберігається у Віденському музеї.
  • У Високих Татрах водиться сарна татранська — рідкісний ендемічний вид чисельністю до 1000 особин.
  • У містечку Стара Бистриця розташовані єдині у світі куранти, що показують точний астрономічний час.
  • Поблизу села Добра Нива на околицях містечка Зволен є дубовий гай із 600 дерев, яким понад 400 років — справжній казковий ліс.
  • Біля підніжжя Стражівських гір знаходиться село Чичмани — перший у світі музей-заповідник національної архітектури просто неба. Будинки тут прикрашені білими візерунками та нагадують пряникові будиночки.
  • У Словаччині розташовано понад 200 замків та кріпосних руїн.

Словацькі традиції

Як і більшість старовинних обрядів, традиції та звичаї у Словаччині виникали у спробах пояснити явища природи та все те, що не піддавалося логіці чи здавалося таємничим. З поширенням християнства традиції язичницького характеру стали переплітатися із церковними святами та обрядами.

У Словаччині, як і в інших країнах Європи, відзначають Різдво, Новий рік та Великдень, причому словацькі новорічні традиції нічим не відрізняються від інших європейських. Новий рік — світське свято, тоді як Різдво та Великдень мають релігійний характер.

В окремих регіонах Словаччини є свої цікаві народні обряди, наприклад, “виніс Морани”: солом’яну постать, одягнену в жіночу сукню, молоді дівчата приносять до струмка, на березі її роздягають, підпалюють та кидають у воду. Цей ритуал символізує кінець зими та настання весни, а також бажання людей розпрощатися з холодами та зимою і знову погрітися під променями сонця.

Відоме словацьке свято – 13 грудня, День Луції. Згідно з народними забобонами, вона була відьмою. Цього дня молоді жінки писали імена різних чоловіків на дванадцяти аркушах паперу, а тринадцятий залишали порожнім. Усі папірці складали разом і щодня спалювали по одному. Вранці напередодні Різдва спалювали передостанній. Папірець, що залишився, розвертали ввечері на Святвечір. Вважалося, що дівчина вийде заміж за того, чиє ім’я опинилося на останньому листку. Якщо ж він порожній, то наступного року нареченого вона не зустріне.

Словацька народна музика

Народна музика в Словаччині дуже відрізняється від регіону до регіону: в одному краї звучать переважно струнні інструменти, в іншому — духові, і так далі. А ось на фуярі — півтораметровій дерев’яній поздовжній флейті грають музиканти по всій країні. Зазвичай це сольне виконання.

“Lúčnica” та “Sľuk” — два професійні ансамблі, які регулярно виступають на провідних фольклорних фестивалях у Словаччині та за кордоном. Є також безліч аматорських колективів, таких як Detva, Poľana та Šarišan, які гастролюють всією країною та беруть участь у різних фестивалях. Якщо ви хочете послухати одну з відомих народних співачок, зверніть увагу на Дарину Лащакову, багато її пісень доступні на YouTube.

Найважливіші словацькі фольклорні фестивалі

Фольклорний фестиваль у Вихідні
Фольклорний фестиваль Под Поану у Детві
Яношикські дні у Терхові
Міжнародний фольклорний фестиваль у Міяві

Словацькі народні казки та легенди

Хоча словацька літературна мова з’явилася лише у XVIII столітті, історії, казки та билини передавалися з вуст у вуста задовго до цього. До найвідоміших дитячих казок належать “Золоторогий олень”, “Чарівна лампа”, “Дівчина і дракон”, “Зачарований ліс”, “Красень принц і красуня принцеса”. Слід зазначити, що читання казок добре допомагає не лише познайомитися з культурою народу, а й поліпшити знання словацької мови.

Багато легенд у Словаччині пов’язані зі Святополком, одним із найвизначніших діячів в історії країни. За однією з них, Святополк настільки сильно любив білих коней, що віддав частину моравської землі угорцям, що наступали з півдня, за такого коня. Легенда з’явилася у XI столітті та проіснувала тисячі років.

Словацькі ремесла та національний костюм

Словаки — визнані майстри в різьбленні по дереву і металу, ткацтві, склоробстві, вишивці, в’язанні, плетінні кошиків і мереживоплетінні. У місті Модра існує традиція гончарного ремесла, що сягає 1600-х років, причому майстри часто використовують історичні зразки та специфічні техніки. Місцева майоліка та синьо-біла кераміка широко відомі за межами Словаччини. Відмінний спосіб доторкнутися словацької культури — прийти на фестиваль чи ринок, де можна побачити майстрів-ремісників за роботою.

Більшість словацьких народних костюмів виготовляється з натуральних матеріалів – льону, конопель чи пряжі. Жіноче вбрання складається з льняної спідниці, рукавів,  сорочки, фартуха, а в багатьох регіонах до цього додається чепець, коротка ткана куртка і шубка. Все це оброблюється вишивкою з орнаментом, характерним для даної місцевості, мереживом ручного плетіння або бісерними візерунками. Чоловічий костюм — це лляна сорочка та шкіряні штани різної довжини, які, як і жіночий костюм, прикрашені вишивкою та доповнені шкіряним поясом. Доповнює вбрання довге ткане пальто/каптан, шуба та шапка.

Кухня Словаччини

Знайомство зі словацькою культурою та традиціями було б неповним без гастрономічного занурення. Кухня Словаччини формувалася під впливом Чехії, Угорщини, Польщі та Австрії, вона проста та дуже ситна, у ній багато м’яса та картоплі.

Кілька страв, які неодмінно варто скуштувати:

  • Юшка по-словацьки — суп зі світлого пива, сметани та яєчних жовтків, посипаний тертим сиром та житніми сухариками.
  • “Капусниця” — суп з кислої капусти
  • Відварений вугор (словаки дуже люблять рибу, у місцевій кухні вона зустрічається набагато частіше, ніж, наприклад, у чеській)
  • Шкубанки — картопляні кульки, обсмажені у борошні з жиром
  • Галушки з квашеною капустою або “страпачки” — картопляно-борошняна страва або галушки. Ще один варіант словацьких галушок — з бринзою та обсмаженим беконом.
  • “Пироги” (вареники) з бринзою
  • Картопляні коржики з м’ясом

Знайомство зі словацьким фольклором, звичаями та традиціями, ремеслами, кухнею та історією спростить іноземцю адаптацію в країні, допоможе звикнути до менталітету її мешканців та швидше вивчити словацьку мову.

Максим Хан
4/8/2024

Оцініть цей матеріал

Ми намагаємося публікувати максимально інформативні матеріали про життя та навчання у Чехії. Будь ласка, дайте нам знати, якщо ця стаття була вам корисна та цікава

Попередня стаття

Наступна стаття

Залишити коментар Ваш коментар

Скасувати відповідь